«Славянские имена»

Родные имена

Печать PDF
 
Н
 
НАВА – світ Предків (потойбіччя); коріння Роду, духов­ний світ (ВК, дощ. 1, 11-А, 15-А та ін.). Цю назву вживають в чоловічому й жіночому родах.
НАДА – болгарське; скорочене від Надія.
НАДІНА, НАДКА – болгарські; скорочені від Надія.
НАДІЯ – давньослов’янське ім’я: надійна, міцна, добросовісна. Християнські проповідники використали наше ім’я для своїх міфів про «святих» Віру, Надію і Любов. Насправді християнка називалася Спеса, що переклали з латинської як Надія. Див. ще чол. Надій.
НАЙДА – знайдена; у південних слов’ян над кволою дитиною здійснювали такий обряд: виносили на роздоріжжя і залишали там, поки не знайде хтось із сусідів і не принесе батькам (вважалося, що дитина після цього набереться сили і здоров’я).
НАЙДЕНА – знайдена; те саме, що й Найда.
НЕБЕСНА – болгарський переклад грецького Уранія.
НЕВЗОРА – непримітна; ім’я-оберіг.
НЕВ’ЯНА – нев’януча; у болгар – назва квітки невен і жіноче ім’я.
НЕГА, НЕГОВАНА – зніжена, випещена; болгарське.
НЕГОДА, НЕПОГОДА – народжена в непогоду; ім’я вили або Божества (у сербів).
НЕГОМИЛА – від ніжна й мила.
НЕГОСЛАВА – ніжністю славна; болгарське.
НЕДА – недана; західнослов’янське ім’я-оберіг, надавали важконародженим дітям.
НЕДЕЛИНА – народжена в неділю; болгарське.
НЕДКА – скорочене від Неделина.
НЕДОЛЯ – Богиня злої долі; див. також Нестріча та її протилежність – Доля, Стріча.
НЕДЯЛКА – неділя; болгарське.
НЕЄЛА – московське невдача.
НЕЖДАНА – несподівана дитина.
НЕЗВАНА – 1) та, яку не кликали; 2) не названа.
НЕКРАСА – некрасива; ім’я-оберіг.
НЕМИРА, НЕМИРКА, НЕМИРНА – немирна.
НЕНАГЛЯДА – та, на яку не можна надивитися, від якої не можна відвести очей (красива, гарна).
НЕНАША – чужинка; мотиви називання: обряд-оберіг (подібне чол. Продан).
НЕСМІЯНА – серйозна, сумна, невесела; та, що не сміється; казкова царівна Несміяна – символ вередливої жінки; міфологема осінньо-зимового суму, що змінюється весняним пробудженням радості й кохання.
НЕСТРІЧА – Богиня злої долі у південних слов’ян, що пряде тонку нитку долі: «Несреча тонко пряде» – сербська приказка. Як антипод Нестрічі є Богиня Стріча (Добра Доля), свято якої на Стрітення (перші числа лютого). Жінки-слов’янки оберігаються від Нестрічі: «Моя Стріча Нестрічу подолала». Див. ще Недоля.
НЄЖА, НЄЖИЦА, НЄЖНА – ніжність; сербські, болгарські.
НІГОРАДА – від ніжна і радісна; та, що радує ніжністю.
НІГОСЛАВА – славна ніжністю.
НІЖАНА – ніжна.
НІЧКА-МАРУХА – ім’я однієї з русалок; див. Мара.
НІЧНИЦЯ – уособлення злого духа безсоння, який мучить малих дітей; в Рідній Вірі є чимало молитов-оберегів для захисту сну немовлят.
НІЯ – польська Богиня підземного царства; тотожна українській Наві; її молять про добре влаштування душ померлих у духовних житлах Неба (Лук Сварожих).
НОВИЦЯ, НОВКА – нова дитина; народжена на Молодику (новаку).
НОВОЖИВА – новонароджена для життя.
НОВОЖИЛА, НОВОЖИЯ – новонароджена.
НОЧЕНА – ім’я Божества у сербів.
НЯНЯ – старша дівчинка, яка няньчить дітей.
 
О
 
ОБАВА – чарівниця; християнство вульгаризувало це поняття, надавши йому негативного значення: «та, що відає, як спокушати чоловіків» (Поученія проти язичництва); обавничество – від обаваніє: ворожба, наспівування, нашіптування, заговорювання, заклинання. Сучасні російські обаятельная, обворожительная не мають негативного забарвлення, навпаки, підкреслюють чарівність і жіночність.
ОБАЯНА – від обаяніє – зачаровування, чаклунство, волхвування. Див. також Обава.
ОБИДА – птах смутку (чорний лебідь); птиця-сирена; Обідоносиця згадується у ВК (дощ. 7-Б): «І хай не встане Обідоносиця Дажбожими внукам».
ОБРЕТЕНА – придбана; болгарське.
ОВИННИЦЯ – жіночий дух овина; див. чол. Овинник.
ОВСЕНЯ – народжена на свято Овсяної (час перед Різдвом Божича – до 21 грудня – або 23 квітня, що збігається зі святом Ярила); у ВК згадується Овсяна Велика і Мала (дощ. 37-А), а також назва місяця чи періоду Овсянич (дощ. 11-Б); див. також чол. Овсень, Овсяник.
ОВСЯНИЦЯ – ім’я однієї з русалок.
ОГНЕНА, ОГНЕНКА, ОГНЯНА, ОГНЯНКА – скорочене від імен на Вогне-.
ОГНЕСЛАВА – варіант Вогнеслава.
ОДАРА, ОДАРКА – та, що обдаровує; від церковно­слов’янського Дарія; ймовірна адаптація язичницького імені; див. ще Дара.
ОДОЛЯНА – 1) від назви рослини одолян, корені якої використовують як оберіг, що «одоліє» (переможе) будь-якого ворога; 2) дослівно жінка, яка перемагає всіх мудрістю і чарами.
ОЗАРА, ОЗАРКА, ОЗРЕНКА, ОЗРИНКА – та, на яку всі дивляться.
ОЛЕЛЯ – народжена напередодні свята Лелі («о Лелі» перед 22 квітня), коли святкують Лельник; див. ще Леля, Ляля.
ОЛЕСЯ – див. Леся.
ОЛИСАВА – лисиця; ім’я жінки Ізяслава Ярославовича, згадується в літописах у другій половині ХІ ст.
ОЛЯНА – 1) вірогідно, первісний варіант Ляна – пов’язане з льоном; 2) в московських говірках – торішня.
ОЛЬГА – 1) офіційно поширена думка, що ім’я Ольга походить від скандинавського heila – свята, що недостатньо переконливо; тут наклався вульгарно-християнський стереотип, пов’язаний із постаттю княгині Ольги, яку вважали «світочем християнства», а також плутанина з її християнським ім’ям Гелена; однак у народі склався інший образ княгині – підступної, злої жінки, яка прославилася кривавими знищеннями людей (древлян), недаремно в народному іменослові це ім’я майже вісім століть не використовували, ним почали називати своїх дітей переважно представники християнізованої верхівки вже змосковщеного суспільства в ХІХ ст.; 2) слов’янська етимологія залучає для пояснення слова: оле! – вигук на позначення здивування або скорботи, олек – пустий; а також варіант імені Вольга – можливо, від воля, волога (пор. Волга – назва річки), воліти (бажати) тощо; 4) існує припущення, що імена Олег і Ольга становлять пару так само, як, приміром, Миро­слав і Мирослава; історичний факт: Ольгу привів для Ігора Олег (Ольга – олегова).
ОМЕЛА, ОМЕЛИЦЯ – від омела – назва священної рослини, яка, за легендами, рятує від усяких хвороб, тільки треба знати, як і коли її зрізати з дерева (спосіб зрізання золотим ножиком і обгортання новим білим полотном), інакше лікувальні властивості втрачаються; мотиви називання дівчаток цим іменем: індивідуальне ставлення матері до цієї рослини (приміром, якщо рослина вилікувала жінку від безпліддя).
ОМИЛА, ОМИЛИНА, ОМИЛИНКА, ОМИЛЯ – варіанти від Омела, Омелиця; сербські.
ОНОГОСТА – гостя з чужого (оного – іншого) краю.
ОПІДА – ім’я однієї з гіперборейських дів, яку викрали греки; пророчиця, віщунка, яка заснувала пророчий храм. Див. у статті жіночих імен легенду: Арґа.
ОПОЯ – ім’я скіф’янки, жінки скіфського царя Аріопейта, матері Оріка.
ОРІМИРА – див. чол. Орімир;ім’я-новотвір.
ОРІСЛАВА – див. чол. Оріслав;ім’я-новотвір.
ОРІЯНА – жіноча пара до чол. Ор, Орій; дослівно орійка, оріянська жінка; легендарна назва Пра-України (сучасна народна етимологія: від Прабатька Орія, відомого з ВК, а також від народу оріїв, аріїв).
ОРЛИНА, ОРЛЯНА – жіноча пара до чол. Орел, Орлин.
ОРОГОСТА – аналог до чол. Орогость.
ОСЛОВЕНА – аналог до чол. Ословень.
ОСОКА – назва рослини; мотив називання – оберіг.
ОСТОЙКА, ОСТОЙНА, ОСТОЯ – 1) та, що зупиняє; 2) остан­ня дитина.
ОСТРОМИРА – аналог до чол. Остромир.
ОСЬМА – восьма дитина.
ОТАВА – зілля, що виростає після покосу – символ віч­ного кругообігу життя.
ОТАЯ – народжена чи зачата в таємниці; таємничим було народження Дажбожих отрочат (ВК, дощ. 16): за перекладом В. Шаяна, Дажбог (духовне начало) зійшов до дочок отця Русі, «тая се», а приніс отрочат Велес – Бог земного (матеріального) добробуту. Міфологема таємниці народження означала щасливу долю та святість новонародженого.
 
П
 
ПАВА – самка птаха павича; жінку порівнювали з павою, коли хотіли похвалити її ходу і гордовиту поставу.
ПАЛАЖКА – 1) за О. Знойком, дослівно пелазгійська жінка, тобто жінка з племені пелазгів; ці племена жили на теренах України за доби трипільської культури, а пізніше розселилися на значних просторах Європи (вони відомі в Італії, Греції, Малій Азії). Сучасною наукою доведено, що давні догрецькі Боги і культи мають пелазгійське походження; вони найдовше зберігалися на острові Самофракії, а згодом стали другорядними Божествами грецької релігії. Геродот з великою повагою ставився до пелазгійських (малоазійських) звичаїв, часто плутаючи їх з єгипетськими; 2) офіційна думка: від грецького Пелагія – морська, водяна.
ПАНОНКА – панянка; панькана; пещена.
ПЕЛАГА – те саме, що й Палажка; див. також чол. Пелей; грецьке Pelagia – водяничка, русалка.
ПЕНА – ймовірно, від піна; болгарське.
ПЕРВА, ПЕРВАНКА, ПЕРВУША – перша дитина в сім’ї; болгарське.
ПЕРВЕНА, ПЕРВЕНКА, ПРВІЦА – перша дитина в сім’ї; сербське.
ПЕРВОДАНА, ПЕРВОДАНКА – першою дана; перша дитина в сім’ї; сербське.
ПЕРВОЙКА – перша дитина в сім’ї; сербське.
ПЕРВОЛЕТА – народжена в перше літо шлюбу батьків.
ПЕРЕГУДА – 1) від гудіти – грати на музичних інструментах; можливо, переносно й співати, перегравати – найкраще грати; 2) від гудити – лаяти, що менш переконливо.
ПЕРЕДСЛАВА – див. Предслава.
ПЕРЕМИЛА – див. чол. Перемил.
ПЕРЕНІГА – див. чол. Переніг.
ПЕРЕЯСЛАВА – див. чол. Переяслав.
ПЕРИСАВА, ПЕРИСЛАВА – сербські варіанти від Переяслава.
ПЕРУНИКА – 1) від Перуниця; 2) від назви квітки перуніка (болгарське).
ПЕРУНИЦЯ – жіноча пара Бога Перуна; згадується у ВК: «А тому, хто впав на полі прі (битви), Перуниця дає воду живу відпити, а відпивши її, їде до Сварги на коні білому, і там Перунько стрічає його і веде до блаженних своїх чертогів, і там перебуде він час і дістане нове тіло» (дощ. 26); мотиви називання дівчаток цим ім’ям – народження під час блискавки чи Перунових свят (див. Молоня). Пор. також з образом Магури, Матері-Слави.
ПЕТКАНА, ПЄТКАНА – західнослов’янське п’ятниця.
ПЄЦА, ПЕЦКА – західнослов’янське піч, пічка.
ПИРОГОСТЯ – див. чол. Пирогост.
ПЛАВА, ПЛАВКА, ПЛАВУНА, ПЛАВУША, ПЛАВУЯ – сербські (подає А. Маринкович-Обровська); ймовірно, від плавиця, плавчиня.
ПЛАКСА – дитяче ім’я, від плакати.
ПЛАМЕНА, ПЛАМЕНКА – полум’яна; болгарські, сербські.
ПЛЕТИКОСА – сербське плети косу.
ПОГОДА – у поляків і сербів Богиня ясного дня; див. також чол. Погода, Догода.
ПОДАГА – жіноча пара Дажбога, ім’я Богині збереглося в Вагрії в містечку Плуні (балтійські слов’яни, на кордоні Німеччини й Данії); Подагу згадує в своїй праці Гельмольд; О. Фамінцин висловив гіпотезу, що Дажбог і Подага – така ж Божественна пара, як Ладо і Лада. За іншою версією, Подага ідентична Мокоші.
ПОЗНА, ПОЗНАНА, ПОЗНАНКА – пізня дитина.
ПОЛАДА – наступна за Ладою, дослівно після Лади; мотиви називання – дитина, яка народилася після Лади-сестри або після Ладових свят.
ПОЛЕВА – дослівно народжена в полі; дочка Богумира, родоначальниця полян (ВК, дощ. 9-А).
ПОЛЕЛЯ – наступна за Лелею, подібна до Лелі (пор. Полада).
ПОЛОНЕЯ – дослівно та, що полонить, захоплює, манить красою тощо.
ПОЛУДНИЦЯ – ім’я однієї з русалок, яка з’являється в полудень і карає тих, хто в цей час працює; називали тих дівчаток, які народилися в полудень.
ПОЛЯНА, ПОЛЯНИЦЯ – 1) народжена в полі; 2) жінка з племені полян або полька; 3) войовнича (билина про Поляницю).
ПОРАДА – порадниця.
ПОТВОРА – потворниця, кудесниця; чарівниця, що вміє творити чудеса. Отже, давнє значення цього імені було позитивне. Відомий напис на Київському пряслиці: «Потворин пряслень», знайденому в районі сучасного Софійського майдану.
ПОТІХА – див. чол. Потіха.
ПРАВА – див. чол. Прав, Права.
ПРАВДА, ПРАВДАНА – правда; Богиня Права; болгарське, сербське; міфологема Правди і Кривди відома в українських казках, свідчить про уявлення наших Предків про Правду як про абстрактне поняття (силу, божественну сутність).
ПРАВДИМИРА – від правда і мир.
ПРАВДИНА – від правда; ім’я-новотвір.
ПРАВДИСЛАВА – сербське (подає А. Маринкович-Обровська).
ПРАВДОЛЮБА – від правду любити; ім’я-новотвір.
ПРАВОСЛАВА – див. чол. Православ.
ПРЕБРАНА – 1) вищий ступінь від брань – битва, можливо, виборена; 2) від брати – приймати пологи (пор. баба-бранка – повитуха), можливо, Пребрана – сприйнята; Татіщев згадує ім’я дочки Михалка – великого князя Володимирського (1174-1175 рр.).
ПРЕДИВНА – чудова.
ПРЕДИСЛАВА – те саме, що Предслава.
ПРЕДРАГА – див. чол. Предраг.
ПРЕДСЛАВА, ПРЕДИСЛАВА – дослівно та, що випереджає славу, та, що перед славою; імена княгинь Предслави Ігорівни, правнучки Рюрика, Предслави Святославівни, VІІ покоління від Рюрика (пом. 1116 р.), та інших. У Києві досі є вулиця Предславинська, де за княжих часів було сільце Предславине – маєтки київських княгинь на березі річки Либеді.
ПРЕКРАСА – вищий ступінь від краса – прекрасна; деякі дослідники історії вважають, що це дошлюбне ім’я княгині Ольги Псковської – жони Ігора Рюриковича; інша версія, що, навпаки, вона, за руським звичаєм, отримала це ім’я під час язичницького шлюбного обряду з Ігорем, однак новим іменем так ніколи її не називали.
ПРЕЛЕСТА чарівна, спокуслива; від слов’янського прелесть – спокуса (пор. чол. Перелесник).
ПРЕМИСЛАВА – та, що прийняла славу; історичні особи: дочка Володимира Святославовича; жона угорського короля Ласло.
ПРЕСЛАВА – 1) те саме, що Предслава; 2) вищий ступінь слави.
ПРИБАВКА, ПРИБИНА – прибуток. Так називали дів­чинку, народжену в родині, в якій уже були діти.
ПРИБИСЛАВА – див. чол. Прибислав; ім’я княгині Прибислави Ярославівни, ІХ покоління від Рюрика – дочки Ярослава Святополковича, жони Ратибора І.
ПРИБИША – зменшене від Прибислава.
ПРИГОДА –1) випадковість; 2) від пригодна – принадна.
ПРИГОЖА – гарна, вродлива.
ПРІЯ – Богиня, тотожна Мокоші, Дані (пор. германське Фрія).
ПРОВИДА – передбачлива, провидиця.
ПРОДАНА – див. чол. Продан.
ПРОКА – західнослов’янське ім’я, дослівно про запас, на майбутнє; пор. московське впрок.
ПРОЛЕТИНА – весна; болгарське.
ПРОМЕНЕЯ – можливо, від промінь; ім’я пелазгійської пророчиці, яка побудувала святилище в Додоні. Геродот писав, що розмовляла вона «варварською» мовою, схожою на спів голубки (такою вважали мову предків слов’ян): «Додонцям здавалося, що її мова була схожа на спів птахів. За деякий час, кажуть, що голубка почала розмовляти людським голосом, тобто, коли жінка почала висловлюватися так, що вони її розуміли»; вона вивчила еллінську мову. І загалом, греки багато чого навчилися від пелазгійських звичаїв і релігійних вірувань. Святилище в Додоні, засноване Променеєю, було найдавнішим у Греції. Тут ріс священний дуб, біля якого жерці тлумачили всякі пророцтва, прислухаючись до шелесту дубового листя. Див. ще Тімарета – також пелазгійська віщунка.
ПУТИМИРА – див. чол. Путимир.
ПУТИСЛАВА – див. чол. Путислав.
ПЧЕЛА, ПЧЕЛИЦА – сербське бджола.
П’ЯСТА – див. чол. П’яст
21 из 23
 

Рейтинг Славянских Сайтов