Главная Библиотека Книги Именослов (Пашника)

«Славянские имена»

Именослов (Пашника)

Печать PDF

 

IМЕНОСЛОВ

Волхв Світовит Пашник

ЧОЛОВIЧI IМЕНА

А

АНДРІЙ, АНДРІАН – мужній, сильний, запліднюючий; присвячений Андрі-змієборцю. Свято – 30 листопада. Див. Ондрій.
АРТЕМ
– світло темряви - Місяць.
АРТУР
– див. Яртур.
АРДАГАСТ
– див. Гордогост. Ардагаст – за Феофаном, слов’янський вождь, що брав участь у боротьбі з візантійцями (593 р.).

Б

БАЖАН – бажаний, жаданий.
БАРВИН, БАРНИМ – ошатний, гарний.
БАЯН – оповідач (баяти - оповідати).
БЕРИМИР – який бере (завойовує) мир.
БЕРИСЛАВ – який бере славу.
БІЛОВИД – білий з виду, видний.
БІЛОВОЛОД, БІЛОВОД – який має священну владу (білий - священний колір). Біловолод Просович - посланець, який розповів вел. князю Святославу Всеволодовичу про поразку князя Ігоря Святославовича від половців в 1185 р.
БІЛОГЛАВ – який має білу голову (волосся).
БІЛОЛЮБ – який любить біле, гарне, чисте.
БІЛОГОР – біла (священна) гора.
БІЛОГОСТ – священний гість.
БІЛОДАН – який дає святість; даний святістю.
БІЛОЗІР – біла (священна) зірка, світлоокий, білий сокіл.
БІЛОМИР – білий (священний) мир; який освячує мир (людей).
БІЛОСЛАВ – який прославляє святість.
БІЛОТУР – біла (священна) сила (Тур - Бог сили).
БІЛОЯР – священний силою, мужністю. Ім’я князя, який кріпив град Сурож, згад. у ВК,4в також згадується рід Білоярів у ВК,9б.
БІЛУН, БІЛЯН – білий.
БЛАГ, БЛАГЕН, БЛАГИНЯ, БЛАЖЕН – похідне від благо - добро; який живе на благо. Благиня - воев. угорський Андрія ІІ, згад. 6710 (1202) р. в ЛР.
БЛАГОВИД – гарний на вигляд, благовидний (можливо від "вит" (життя) - благе життя).
БЛАГОВІР – який несе благу віру; вірний Богу.
БЛАГОВІСТ – блага вість; який несе благу вість.
БЛАГОДАР – благий дар; який дарує благо.
БЛАГОДАТ – благодатний; який дає благо.
БЛАГОЛЮБ – який любить благо (добро).
БЛАГОМИЛ – благий, милий.
БЛАГОМИР, БЛАЖИМИР – добрий до миру (світу). Отець Благомир одержав від Сварожича повчання, що створене Квасуром, слід називати Суринією (ВК,22).
БЛАГОРОД – який має добрий рід, благородний.
БЛАГОСЛАВ, БЛАЖИСЛАВ – благовісник, благословенний; який славить благо.
БЛАГОЯР – яра благодать, добре родючий.
БОГДАН – даний Богом. Слов’янське ім’я гетьмана Хмельницького.
БОГОВИД – який знає Бога.
БОГОВИТ – який має Боже життя.
БОГОВІР – який несе віру в Бога.
БОГОВІСТ – який несе Божу вість.
БОГОВЛАД – який знаходиться під Божою владою.
БОГОДАР – дарований Богом.
БОГОЛАД – ладний Богові.
БОГОЛЮБ – який любить Бога, любимий Богом, набожний.
БОГОРАД, БОГУРАД – радий Богові.
БОГОРОД – Богом народжений, нащадок Божественного роду.
БОГОСВЯТ – присвячений Богові.
БОГУМИЛ, БОГОМИЛ – Богові милий. Жрець Богомил Соловей був захисником Рідної Віри в Новгороді у 990 р.
БОГУМИР, БОГОМИР – який живе в мирі з Богом. Богумир один з прабатьків слов’ян за ВК,9а,10,22.
БОГУН – божий.
БОГУРАД – радий Богу; радість Божа.
БОГУСЛАВ, БОГУШ – який славить Бога. Богуслав І - кн. західнопоморський.
БОГУХВАЛ – який хвалить Бога. Познаньський єпископ Богухвал (пом. 1253 р.) написав польські хроніки до 1252 р.
БОЄСЛАВ – славний в бою.
БОЖ, БОЖАН, БОЖЕН – Божий.
БОЖЕДАН – даний Богом.
БОЖЕДАР, БОЖИДАР – Божий дар. Сербський видавець Божидар Вукович жив у Венеції в XV ст.
БОЖЕМИЛ – Богові милий.
БОЖЕМИР, БОЖИМИР – Божий мир.
БОЖЕСЛАВ, БОЖИСЛАВ – який прославляє Бога.
БОЛЕСЛАВ – більше слави, славніший. Болеслав II, князь Чехії (967-999), Болеслав Хоробрий, польський князь (992-1025).
БОРЕВЕН – переможець у боротьбі. Боревен - князь, який переміг еланів на морському узбережжі (ВК,18д).
БОРЕВЛАН – оборонець земель. Ім’я правнука князя Боревена (ВК,18б).
БОРЕЙ – назва вітру: швидкий, сильний, який поборює. Вітер Борей згадується у ВК,5б.
БОРИМИР, БОРОМИР – борець за мир; який поборює мир.
БОРИМИСЛ – борець мислі; мудрець.
БОРИПОЛК – який поборов полк (військо).
БОРИС, БОРИСЛАВ, БОРУСЛАВ – який бореться за славу; славний борнею. Слов’янський князь Боруслав згад. у ВК,25; Борис I (п. 907 р.) - князь Болгарії (852-889). Бориса і Гліба начебто убив Святополк-Петро Окаянний (історичні сини Володимира I). Ймовірно, це міфологічні персонажі: два змія-охоронця (роги Велеса), яких побиває Перун-Святополк.
БОЯН – боєць. Віщій Боян – співець, який згадується в "Слові"
БРАВЛИН, БРАВЕЛЕН – бравий, хоробрий. Імена князів згад. у літописах та ВК.
БРАЗД – походить від старослов'янського "бразна" - борозна.
БРАТИМИР – який бере (встановлює) мир.
БРАТИСЛАВ, БРАТОСЛАВ – який бере славу.
БРАНИБОР – переможець битви (брані).
БРАНИЛЮБ – любитель брані (битви).
БРАНИМИР, БРАНИМ, БРОНИМИР – який боронить мир.
БРАНИПОЛК – боєць.
БРАНИРАД – який радий брані (битві).
БРАНИСЛАВ, БРОНИСЛАВ – який в борні славний.
БРАТИМИР – який бере (завойовує) мир.
БРАТИСЛАВ – який бере славу. Чеський князь XI ст.
БРЯЧИСЛАВ – який дзвенить славою. Кн. ростовський Брячислав разом з Рюриком придушував повстання Вадима в Новгороді в 864 р.; Брячислав – син Святополка, нар. в 6612 (1104) р.
БУДИВИД(Т) – пробуджуючий воїнів (витязів) або пробуджуючий життя (віта – життя), що тотожно Сонцю, що пробуджується. Будивид – в. кн. литовський, згад. 6797 (1289) р. в ЛР.
БУДИМИЛ – який будить милість.
БУДИМИР – який будить мир (світ).
БУДИСЛАВ – який будить славу.
БУЙМИР – буйний мир.
БУЙТУР – буйна сила.
БУРИВОЙ – поборюючий воїн, буревій. Буривой – батько Гостомисла, новгородського кн.
БУРЕВІСТ – бурний вістун.

В

ВАДИМ – скорочення від Вадимир. Це ім’я ще пояснюють як той, що має ваду, і в цьому воно тотожне Богу Водину (Одину), який був однооким. Вадим Хоробрий підняв повстання в Новгороді проти Рюрика (ПВЛ, 864 р.).
ВАДИМИР* – який веде мир (людей), провідник громади.
ВАРТИСЛАВ – славний вартовий (охоронець). Вартислав – західно-поморський князь (сер. XII ст.).
ВАСИЛЬ, ВАСИЛЬКО, ВАСЯ* – селянин (весь - село), намісник, цар над людьми; Василь - прояв Бога Місяця, який уособлює прошарок селян і на людиноподібних стелах позначає черево.
ВАТРОСЛАВ – який славить ватру (вогонь).
ВЕДАН, ВІДАН – який знає, відає.
ВЕДИСЛАВ – який славно веде; славить веди (знання).
ВЕДОМИР – який відає про мир.
ВЕЛЕБОР, ВЕЛИБОР – великий борець, який перемагає.
ВЕЛЕГОР, ВЕЛИГОР – велика гора, дуже високий.
ВЕЛЕГОСТ, ВЕЛИГОСТ – багатий гість.
ВЕЛЕЗАР, ВЕЛИЗАР – який сильно (вельми) осяює.
ВЕЛЕМИР, ВЕЛИМИР – дуже мирний, який "повеліває" миром.
ВЕЛЕМИСЛ – який сильно мислить.
ВЕЛЕМУДР, ВЕЛИМУДР – дуже мудрий.
ВЕЛЕСЛАВ, ВЕЛИСЛАВ – дуже славний.
ВЕЛЕТ, ВОЛОТ – величний.
ВЕНДЕСЛАВ – уславлений венед, який славить венедів. Князь Вендеслав помстився готам за розіп’ятих ними князя Буса і сімдесят руських старійшин (ВК,32).
ВЕНЦЕСЛАВ, ВІНЦЕСЛАВ – увінчаний славою. Русий князь Венцеслав Світольдович згадується в ІР. Ім’я імператора Римсько-Германської імперії (1378-1400).
ВЕРЕН – вірний. Князь Верен з Великограддя правив у Києві після Славера (Лебедяна), Києвого сина двадцять літ (ВК,36б).
ВЕРНИСЛАВ, ВЕРИСЛАВ – який повертає славу.
ВЕРХОСЛАВ – який має високу славу.
ВЕСЕЛАН, ВЕСЕЛИН – який веселить.
ВЕСЛАВ, ВІСЛАВ – дуже славний.
ВЕСТИСЛАВ – який вістить про славу.
ВИДИМИР – який знає, бачить (видить) мир.
ВИТ, ВИТАН – який несе життя, який вітає.
ВИТОМИЛ – вітає милість, володіє милістю.
ВИТОМИР – привітний з людьми (миром); який вітає мир, який живе в мирі. Вітомир - бояр. угорський Андрія ІІ, згад. 6710 (1202) р. в ЛР.
ВИТОМИСЛ – володіє мислями.
ВИТОСЛАВ – славний своєю привітністю, привітний; славить життя.
ВИШЕБОР – славний борець.
ВИШЕВИТ – який високо вітає, добре живе.
ВИШЕГОР – найвищий.
ВИШЕЗАР, ВИШЕЗОР – народжений під високими зорями.
ВИШЕМИЛ – наймиліший.
ВИШЕМИР – найвищий.
ВИШЕМИСЛ – найрозумніший.
ВИШЕН – вищій; присвячений Всевишньому Богу.
ВИШЕСЛАВ – вищий славою. Син князя Володимира I.
ВІКТОР, ВІХТОР – віхи (віки) торуючий, образ Сонця-переможця, що долає дві віхи через бій на сході (березень) і заході (вересень).
ВІРОДАН – який дає віру.
ВІРОДАР – який дарує віру.
ВІРОСЛАВ – вірою славний.
ВІСТ, ВІСТУН, ВІСТАН – який несе вісті.
ВІТОВ(И)Т* – скорочене від Світовит. Вітовт - Великий князь Литовський Руський та Жемантійський (1392-1430).
ВЛАД, ВЛАДАН – який володіє (має здатність повелівати).
ВЛАДИСЛАВ, ВОЛОДИСЛАВ – який володіє славою, славний володар. Владислав – хорватський князь (821-835).
ВЛАС – присвячений Богу Велесу; див. Власлав.
ВЛАСЛАВ – який володіє славою.
ВЛАСТ – володар.
ВЛАСТИБОР – борець за владу.
ВЛАСТИМИЛ – владою милий.
ВЛАСТИМИР – який маю владу над миром.
ВЛАСТИСЛАВ – який славить владу; славний володар.
ВОВК – присвячений вовкові – священній тварині.
ВОГНЕДАР – який дарує вогонь; подарований вогнем.
ВОГНЕДАН – вогнем даний.
ВОГНЕМИР – вогонь для миру (людей).
ВОГНЕСЛАВ – який славить вогонь.
ВОЄБОР – воїн-борець, який поборює воїнів. Торк Воєбор Негелевич з раті Мстислава, згад. в 1160 р.
ВОЄСЛАВ – який завойовує славу; славний воїн.
ВОЛЕЛЮБ – який любить волю.
ВОЛЕМИР, ВОЛИМИР – який прагне до миру; повелитель.
ВОЛЕСЛАВ – який славить волю.
ВОЛИБОР – який поборює волю.
ВОЛОДАР – власник; якому подарована влада. Володар Ростиславович, п. 1124 р., кн. тмутороканський, кн. перемишльський.
ВОЛОДИМИР, ВЛАДИМИР – володар світу (громади); владою великий. Володимир І - київський князь.
ВОЛЬГА, ВОЛЕГ – від воля. Див. Олег.
ВОРОТИМИР, ВРАТИМИР – який вертає мир.
ВОРОТИСЛАВ, ВРАТИСЛАВ – який вертає славу.
ВСЕБОР – який все поборює.
ВСЕВЕД – який все відає.
ВСЕВИД – який все бачить.
ВСЕВЛАД – який має безмежну владу.
ВСЕВОЛОД – володар всього; всесильний. Всеволод Володимирович – кн. володимирський, п. 6503 (995) р.
ВСЕЛЮБ – усіма любимий.
ВСЕЛЮД – вселюдяний.
ВСЕМИЛ – всім милий.
ВСЕМИР – всім мирний, всеохоплюючий.
ВСЕМИСЛ – всемислячий.
ВСЕПРАВ – всеправдивий.
ВСЕРАД – якому завжди радісно.
ВСЕСВІТ – означення простору – Всесвіту.
ВСЕСЛАВ – найбільш славний; який все прославляє. Всеслав Ізяславич, уд. кн. полоцький, п. 6611 (1103) р.
ВЯЧЕМИР – дуже мирний.
ВЯЧЕМИСЛ – дуже розумний.
ВЯЧЕСЛАВ – дуже славний. Ім’я кількох князів і бояр Русі.

Г

ГАВРИЛО – який говорить, провісник. Гаврило - бояр. дорогобузький, згад. під 6667 (1159) р. в КЛ. Близька до цього імені назва священної карпатської гори - Говерли.
ГАРАЗД – здібний, ладний, кмітливий. Гаразд Борутович, син князя Каринтії (Хорватії), середина VIII ст.
ГІЛЬКО* – див. Ілля.
ГЛІБ – глиба, глибина, хліб. Гліба і Бориса начебто убив Святополк-Петро Окаянний (історичні сини Володимира I). Ймовірно, це міфологічні персонажі: два змія-охоронця (роги Велеса), яких побиває Перун-Святополк.
ГНАТ* – тліючий вогник; новонароджений, гонець.
ГОДИМИР – народжений в мирну годину; який годить людям.
ГОДИН – гідний, славний.
ГОДИСЛАВ, ГОДОСЛАВ, ГОСЛАВ – який славить добрий час; народжений у славну годину. Годослав – князь бодричів, княжив в Старограді на початку IX ст.; мав трьох синів: Рюрика, Сивара і Трувора.
ГОРДАН, ГОРДИН – гордий.
ГОРДИСЛАВ, ГОРДОСЛАВ – який гордиться славою.
ГОРДІЙ – гордий.
ГОРДОГОСТ – гордий гість, гордий гостям. Див. Ардагаст.
ГОРДОМИСЛ – гордий думками.
ГОРИМИСЛ – який має високі думки; який горить думками.
ГОРИСВІТ – який сяє на весь світ.
ГОРИСЛАВ – який горить (сяє) славою, той, що має високу славу. Слов’янський князь Горислав згад. у ВК,25.
ГОСТИМИР – мирний гостям.
ГОСТИРАД – який радий гостям.
ГОСТОМИСЛ – який думає (дбає) про гостей. Ім’я новгородського князя, діда Рюрика.
ГРАДИМИР – який "огороджує" (зберігає, охороняє) мир.
ГРАДИСЛАВ – який охороняє славу (загороджує).
ГРАДОБОР – який поборює гради.
ГРАДОМИЛ – милий граду.
ГРАНИСЛАВ – від "грань" (розжарене вугілля) - палаюча слава.
ГРЕМИСЛАВ – який гримить славою.
ГРОМВАЛ – який грім валить, зносить. Руський полковник Громвал згад. в ІР під 1320 р.
ГУДИМИР – який "гуде для миру"; відомий миру (людям).
ГУДИСЛАВ – відомий славою.

2 из 7
 

Рейтинг Славянских Сайтов