Главная Библиотека Книги Именослов (Лозко)

«Славянские имена»

Именослов (Лозко)

Печать PDF

 

П

ПАВА – самка птаха павича; жінку порівнювали з павою, коли хотіли похвалити її ходу і гордовиту поставу.
ПАЛАЖКА – за О. Знойком, дослівно “пелазгійська жінка”, тобто жінка з племені пелазгів; ці племена, жили на теренах України за доби трипільської культури, а пізніше розселилися на значних просторах Європи (вони відомі в Італії, Греції, Малій Азії). Сучасною наукою доведено, що давні догрецькі Боги і культи мають пеласгійське походження; вони найдовше зберігалися на острові Самофракії, а згодом стали другорядними Божествами грецької релігії. Геродот з великою повагою ставився до пелазгійських (малоазійських) звичаїв, часто плутаючи їх з єгипетськими.
ПЕЛАГА – те саме, що й Палажка; див. також чол. Пелей; грецьке Pelagia – водяничка, русалка.
ПЕРВУША – перша дитина в сім'ї.
ПЕРЕГУДА – 1) від гудіти – грати на музичних інструментах, можливо переносно й “співати, перегравати” – вищий ступінь музикальності; 2) від гудити – лаяти, що менш переконливо.
ПЕРЕДСЛАВА – див. Предслава.
ПЕРЕМИЛА – див. чоловіче Перемил.
ПЕРЕНІГА – див. чоловіче Переніг.
ПЕРЕЯСЛАВА – див. чоловіче Переяслав.
ПЕРУНИЦЯ – жіноча пара Бога Перуна; згадується у ВК: “А тому, хто впав на полі прі (битви), Перуниця дає воду живу відпити, а відпивши її, їде до Сварги на коні білому, і там Перунько стрічає його і веде до блаженних своїх чертогів, і там перебуде він час і дістане нове тіло” (дощ. 26); мотиви називання дівчаток цим ім'ям – народження під час блискавки чи Перунових свят (див. Молоня). Пор. також з образом Магури, Матері-Слави.
ПЄТКАНА – західнослов'янське п'ятниця.
ПЄЦА – західнослов'янське піч.
ПИРОГОСТЯ – див. чоловіче Пирогост.
ПЛАКСА – дитяче ім'я, від плакати.
ПОГОДА – у поляків Богиня ясного дня; див. також чоловіче Погода, Догода.
ПОДАГА – жіноча пара Дажбога, ім'я Богині збереглося в Вагрії в містечку Плуні (балтійські слов'яни, на кордоні Німеччини й Данії); Подагу згадує в своїй праці Гельмольд; О. Фамінцин висловив гіпотезу, що Дажбог і Подага – така ж Божественна пара, як Ладо і Лада. За іншою версією, Подага ідентична Мокоші.
ПОЛАДА – наступна за Ладою, дослівно “після Лади”; мотиви називання – дитина, яка народилась після Лади-сестри, або після Ладових свят.
ПОЛЕВА – дослівно “народжена в полі”; дочка Богумира, родоначальниця полян (ВК, дощ. 9-А).
ПОЛЕЛЯ – наступна за Лелею, подібна до Лелі (див. Полада).
ПОЛОНЕЯ – дослівно “та, що полонить” – захоплює, манить красою тощо.
ПОЛУДНИЦЯ – ім'я однієї з Русалок, яка з'являється в полудень і карає тих, хто в цей час працює; мотиви називання дівчаток – народження в полудень.
ПОЛЯНА, ПОЛЯНИЦЯ – 1) народжена в полі; 2) жінка з племені полян або полька.
ПОРАДА – порадниця.
ПОТВОРА – потворниця, кудесниця. Відомий напис на Київському пряслиці: “Потворин пряслень”, знайдений в районі сучасного Софійського майдану; чарівниця, що вміє “творити” чудеса. Отже, давнє значення цього імені було позитивне.
ПОТІХА – див. чоловіче Потіха.
ПРАВА – див. у чоловічих іменах: Прав, Права.
ПРАВДИНА – від правда, ім'я-новотвір.
ПРАВДОЛЮБА – від правду любити; ім'я-цовотвїр.
ПРАВОСЛАВА – див. чоловіче Православ.
ПРЕБРАНА – І) вищий ступінь від брань – битва можливо “виборена”; 2) від брати – приймати пологи (пор. “баба-бранка” – повитуха), можливо Пребрана – сприйнята-3) Татіщев згадує ім'я дочки Михалка – великого князя Володимирського (1174 – 1175 рр).
ПРЕДИСЛАВА – те саме, що Предслава.
ПРЕДРАГА – див. чоловіче Предраг.
ПРЕДСЛАВА – дослівно “випереджаюча славу”, та, що “перед славою”; імена княгинь Предслави Ігорівни, правнучки Рюрика та Предслави Святославівни, VІІ покоління від Рюрика (пом. 1116 р.) та інших. У Києві досі існує вулиця Предславинська, де за княжих часів було сільце Предславине – маєтки київських княгинь на березі річки Либеді.
ПРЕКРАСА – вищий ступінь від краса – прекрасна; деякі дослідники історії вважають що це дошлюбне ім'я княгині Ольги Псковської – жони Ігоря Рюриковича, але е версія, що навпаки, вона, за руським звичаєм, отримала це ім'я під час язичницького шлюбного обряду з Ігорем, однак цим новим іменем так ніколи і не називалась.
ПРЕЛЕСТА – чарівна, спокуслива; від слов'янського прелесть – спокуса (пор. українське чоловіче Перелесник).
ПРИБАВКА – прибуток. Так називали дівчинку, народжену в родині, в якій уже були діти.
ПРИГОДА – 1) випадковість; 2) або “пригодна”.
ПРИБИСЛАВА – див. чоловіче Прибислав; ім'я княгині Прибислави Ярославівни, ІХ покоління від Рюрика – дочки Ярослава Святополковича, жони Ратибора І.
ПРИБИША – зменшене від Прибислава.
ПРИГОЖА – гарна, вродлива.
ПРІЯ – Богиня, тотожна Мокоші, Дані (пор. Фрія).
ПРОВИДА – передбачлива, провидиця.
ПРОДАНА – див. чоловіче Продан.
ПРОКА – західнослов'янське ім'я, дослівно “про запас”, на майбутнє; пор. московське впрок.
ПРОМЕНЕЯ – можливо, від промінь; ім'я пелазгійської пророчиці, яка побудувала святилище в Додоні. Геродот писав, що розмовляла вона “варварською” мовою, схожою на спів голубки (такою вважали мову предків слов'ян): “Додонцям здавалося, що її мова була схожа на спів птахів. За деякий час, кажуть, що голубка почала розмовляти людським голосом, тобто, коли жінка почала висловлюватися так, що вони її розуміли”; вона вивчила еллінську мову. І загалом, греки багато чого навчилися від пеласзгійських звичаїв і релігійних вірувань. Святилище в Додоні, засноване Променеєю, було найдавнішим у Греції. Тут ріс священний дуб, біля якого жерці тлумачили всякі пророцтва, прислухаючись до шелесту дубового листя. Див. ще Тімарета – також пелазгійська віщунка.
ПУТИМИРА – див. чоловіче Путимир.
ПУТИСЛАВА – див. чоловіче Путислав.
П'ЯСТА – див. чоловіче П'яст.

Р

РАДА – порадниця; радісна.
РАДКА – див. Рада; ім'я дружинниці чеської княгині Власти.
РАДМИЛА – дослівно “рада милуватися”, або “радісна і мила”.
РАДОГОЩА – див. чоловіче Радогость, Радогощ.
РАДОЙЦЯ(А) – радісна; західнослов'янська форма імені.
РАДОМИРА – дослівно “радуюча мир” (людей).
РАДОСТЬ – радість.
РАДОСВІТА – дослівно “радість світла”.
РАДОСЛАВА – див. чоловіче Радослав.
РАТИСЛАВА – “ратна слава”.
РИНДА – 1) назва царського придворного, що виконує різні дрібні царські повеління (за Г.Дяченком); 2) дослівно, готова “ринутися”, щоб виконати будь-яку забаганку свого повелителя; 3) ім'я руської княгині ІІ століття, відоме з праці Саксона Граматика.
РІПКА – ріпа (назва рослини); ім'я жони П'яста –родоначальника польських князів П'ястів.
РОГНЕДА –1) корінь слова Рог- походить із санскритського ruh, rohati, що має значення “рости, родити”, тому в слов'ян ріг означає і силу, і добробут, і гори (пагорби); 2) офіційно-мовознавче виведення етимології із скандинавського Рагнхільд, де Ратин – рада, хільд- бій, непереконливе; пор. ім'я її батька Рогволод, що є цілком слов'янським (ріг і володар, тобто “володар рогу достатку”); чому ж тоді Рогнеда слід виводити з іноземних (?); швидше тут маємо справу з фамільною традицією імен на Рог-: Рог + Неда (оберіг); 3) ім'я дочки Полоцького князя Рогволода, що була першою жоною Володимира-христителя (див. ще Горислава).
РОДИМИРА – див. чоловіче Родимир.
РОДНИКА – джерельце; західнослов'янське.
РОДОСЛАВА – дослівно “роду слава”.
РОЖАНИЦЯ – Богиня Роду в слов'ян; уявлялася як небесна Діва, хранителька живої води, наділена мудрістю пророчиця, супутниця Перуна (пор. народну назву блискавки – Родія). Рожаниця приносить на землю душі немовлят і забирає душі старих людей в потойбічний світ, отже, вона – розпорядниця людської долі. Ще за давніх часів наші літописці ототожнювали слов'янську Рожаницю з грецькою Артемідою, яка є покровителькою жінок і шлюбу: вона завідує пологами (дітонародженням), “розрішає пояс родильниці”, виконує роль баби-повитухи і годувальниці. Грецьке Artemis, латинське Diana первісно означали Богиню Луну (Місяць), що відображає зв'язок жіночого організму з місячними циклами природи. Геродот пише, що Артеміда-Рожаниця прийшла на о. Делос з Гіперборейського краю, тобто із Скіфії (України); щороку дівчата із України несли в святилище Богині дари, загорнуті в солому (див. про це: Арґа, Опіда). Мотиви називання дівчаток – народження в святкові дні (8-9 вересня та Різдвяні свята у грудні, зимове сонцестояння).
РОЖДЕНА – народжена; відтеонімне ім'я (від Богині Рожаниці).
РОЗНІГА – вища якість ніжності (префікс роз- близький за значенням до префікса пре-, тобто преніжна).
РОКСАНА – скорочення від Роксоляна; офіційна мовознавча думка, що це ім'я походить з перського Рушані – навряд чи переконлива.
РОКСОЛЯНА – дослівно “жінка з племені роксів” (роксоланів), які жили на території України, хоча досі серед вчених нема одностайності, щоб визнати їх слов'янами. ВК зберегла етнічну назву землі наших Предків Русісодувь (дощ. 4-А).
РОСТИМИРА – та, що зросла на людях.
РОСТИСЛАВА – див. чоловіче Ростислав.
РОСТИЧАРА – див. чоловіче Ростичар.
РОСТУНЯ – див. чоловіче Ростун.
РУЖЕНА – рожева; пов'язане з назвою квітки: польське ружа – троянда.
РУСАВА – русява, світлокоса.
РУСАЛКА – Богиня рослинної сили і водної стихії;
Русалок є 27 (тридев'ять сестріниць) і кожна з них має своє ім'я, пов'язане з назвою рослини чи якоюсь дією її в природі (див. напр., Полудниця, М'ятниця, Пшениця, Жалиця, Краса та ін.). В цьому Іменослові подаються імена всіх русалок.
РУСАНА – від чоловічого імені Русан.
РУСЛАНА – див. чоловіче Руслан.
РУСУДАНА – похідне від Рус і Дана.
РУТА – руда, червона; рута-м'ята використовується в жіночих чарах.

С

САМОРАДА – див. чоловіче Само, Самород.
САНА – ім'я русалки.
СВА – 1) багатозначний санскритський корінь, що означає: самовиникаюче, самоіснуюче, і утворює слова на позначення понять: свій край, своя земля (рідне місце, материнське лоно), свій закон, своя віра, свобода; 2) Матір Сва відома з ВК в образі золотої небесної птиці і ототожнюється з Сонцем: “Маємо силу нашу в степах, що вишикувана Матір'ю – Сонцем нашим” (дощ. 7-3); “се бо мовить Мати Сва наша про нас і славу рече нам” (дощ. 23); її синоніми – Слава Суря, Мати-Птиця, Віща Птиця та ін. Вона – покровителька слов'ян, що приносить їм щастя і славу. Корінь Сва – передає загалом поняття святості, пор. слова: свято, сват, світ свадьба, свобода, Сварга, Сварог. Сварґа (Свастика) – давньоарійський знак благополуччя і щастя (укр. форма слова свастя).
СВАРУША – див. чоловіче Сваруна.
СВАТАВА – та, що приносить щастя; ім'я дружинниці чеської княгині Власти.
СВІТИСЛАВА – дослівно “світла слава”.
СВІТЛА – світла.
СВІТЛАНА – від світло; див. також чол. Світлан.
СВІТОВИДА – ім'я-новотвір, див. чоловіче Світовид.
СВІТОЗАРА – див. чоловіче Світозар.
СВІТОЛИКА – див. чоловіче Світолик.
СВІТОЯРА – див. чоловіче Світояр.
СВОБОДА – свобода, воля; ім'я княгині – жінки Володимира Ігоревича, яку він привіз від половців і обвінчався з нею в 1187 p.
СВЯТИГНІВА – див. чоловіче Святигнів.
СВЯТОГОРА – див. чоловіче Святогор.
СВЯТОДАРА – див. чоловіче Святодар.
СВЯТОЛЕЛЯ – ім'я-новотвір: Свято Лелі.
СВЯТОСЛАВА – див. чоловіче Святослав.
СВЯТОХНА – святкова; народжена на святки; ім'я дочки Казимира ІІ (початок ХІІ ст.).
СЕЛЕНИЦЯ – сільська.
СЕЛЯНА – див. чоловіче Селян.
СЕМАШКА – сьома дитина в батьків.
СЕМИРАДА – див. чоловіче Семирад.
СЕНЯВА – ім'я однієї з русалок.
СЕРЕДОГОСТА – див. чоловіче Середогост.
СИЛИЧА – сила; ім'я з пряслиця.
СИНЬООКА – див. чоловіче Синьоок.
СІВЕРА, СІВЕРИНА – див. чоловіче Сівер. Сивер.
СІЯНА – осяйна.
СКРЕВА – 1) можливо має значення кревна – рідна; 2) ім'я родоначальниці племені кривичів (ВК, дощ. 9-А).
СЛАВА – скорочення від імен на Слав-.
СЛАВИНА – дослівно “дочка Слави”, див. також чоловіче Славен, Славин.
СЛАВНА – славетна, уславлена; західнослов'янське.
СЛАВОЛЮБА – ім'я-новотвір від “любити славу”.
СЛАВОМИЛА – 1) “прославлена милістю”; 2) мила для Богині Слави.
СЛАВОМИРА – див. чоловіче Славомир.
СЛАВОНІГА – див. чоловіче Славоніг.
СЛАВУНА – славна; ім'я жони отця Богумира (ВК, дощ. 8), родоначальника слов'янських племен: “од них три роди пішли, що були слов'янами. Од них походять деревляни, кривичі і поляни. Бо перша дочка Богумирова мала ім'я Древа, друга Скрева, а третя – Полева. Сини ж Богумирові мали свої імена Сієва і молодший Рус. Звідси походять сіверяни і руси”, “А тут мати їхня, яку звали Славуна” (дощ. 9-А).
СЛАВЯНА – дослівно “жінка слов'янського племені”, слов'янка.
СЛИВИЦЯ – ім'я однієї з русалок; західнослов'янське жіноче ім'я.
СМИРЕНА – смирна.
СМІЯНА – та , що сміється, весела.
СНІЖА – сніжна, народжена в снігопад.
СНІЖАНА – сніжна; народжена в снігопад.
СНОВИДА – див. чоловіче Сновид.
СОВИНА – див. чоловіче Собина.
СОБІМИЛА – самолюбна.
СОБІСЛАВА – див. чоловіче Собіслав.
СОЛОДКА – солодка.
СОНЦЕСЛАВА – ім'я-новотвір, від чол. Сонцеслав.
СОРОКА – див. чоловіче Сорока.
СПЄХА, СПЄША – див. чоловіче Спєх.
СРІЧА, СТРІЧА – Богиня доброї долі; уявляється в образі вродливої молодої дівчини, яка пряде міцну нитку людської долі; мотиви називання – народження на свято Стрітення (1-2 лютого за реконструйованим язичницьким календарем), її антипод – див. Нестріча.
СТАНИМИРА – див. чоловіче Станимир.
СТАНИСЛАВА – див. чол. Станислав, Станіслав.
СТАСЯ, СТАШКА – зменшене від Станислава.
СТОРОЖИЯ – обережна, сторожка.
СТОЯНА – стійка; див. чоловічі імена на Стой-.
СТУДЕНА – від студити – холодити, морозити; народжена зимою.
СУДИМИРА – див. чоловіче Судимир.
СУДИСЛАВА – див. чоловіче Судислав.
СУДИША – зменшене від Судислава.

Т

ТАБІТА – чаклунка; можливо, близьке до Табіті.
ТАБІТІ – 1) ім'я скіфської Богині домашнього вогнища, опікунки сім'ї і державного устрою; 2) пор. південноукраїнське діалектне кабиця – пічка для приготування їжі надворі; кадити – курити пахучі трави на честь Богів, а також топити піч, враховуючи, що ім'я записане через посередництво старогрецької (Геродот). Пор. також коба – ворожіння, чаклунство та похідне від нього кобіта (польське, старочеське, західноукраїнське) – жінка. Отже, можливе припущення, що ім'я Табіті пов'язане з жіночими чарами.
ТАЇСЛАВА – див. чоловіче Таїслав.
ТАЯ, ТАЇНА – скорочення від Таїслава.
ТВОРИЛАДА – див. чоловіче Творилад.
ТВОРИМИРА – див. чоловіче Творимир, Творило.
ТВОРИСЛАВА – див. чоловіче Творислав.
ТЕПЛА – народжена в теплу пору.
ТЕРЕБИЛА – вірогідно, від давньослов'янського треба жертва Богам; мотиви називання – дитину присвячували для служби Божої, щоб вона вижила (коли дитина була квола і було мало надії на її порятунок).
ТИХА, ТИШКА – скорочення від імен на Тихо-.
ТИХОМИРА – від тиха і мирна; спокійна.
ТИХОСЛАВА – від тиха і слава – скромна.
ТІМАРЕТА – значення неясне; ім'я однієї з пророчиць храму в Додоні, яка, на думку Геродота, була пеласгійського походження. Докладніше легенду див.: Променея.
ТОЛИГНІВА – див. чоловіче Толигнів.
ТОЛИСЛАВА – див. чоловіче Толислав.
ТОМИЛА – втомлююча; від давньоруського томити, мучити, терзати (вірогідно, мали на увазі томити любощами).
ТОМИСЛАВА – див. чоловіче Томислав.
ТРИГЛАВА – давньослов'янська Богиня Землі, означає три складові частини землі: ґрунт, вода і повітря. Див. чоловіче Триглав.
ТРИМИРА – див. чоловіче Тримир.
ТРОЯНА – ім'я-новотвір, див. чоловіче Троян.
ТУГА – сум, печаль. Персоніфікація горя, близька до Карна, Жля, Обіда (кара, жалощі, збитки, втрати); див. у ВК (дощ. 7-Б,8, 25 та ін.).
УМИЛА, УМІЛА – 1) мила, приємна; 2) умілиця, та, що все вміє; 3) ім'я дочки новгородського князя Гостомисла Буривойовича, останнього князя з роду Славена. Гостомисл, залишившись без спадкоємця, загиблого в боротьбі з варягами, бачив сон: з живота його дочки Умили зросло чудове дерево. Волхви пояснили йому значення сна: від сина Умили продовжиться княжіння його. Так і сталось: Умила була одружена з Годославом, князем бодричів і народила сина Рюрика, нащадка Славена, який успадкував Новгородський княжий стіл у 862 p.

У

УМИЛА, УМІЛА – 1) мила, приємна; 2) умілиця, та, що все вміє; 3) ім’я дочки новгородського князя Гостомисла Буривойовича, останнього князя з роду Славена. Гостомисл, залишившись без спадкоємця, загиблого в боротьбі з варягами, бачив сон: з живота його дочки Умили зросло чудове дерево. Волхви пояснили йому значення сна: від сина Умили продовжиться княжіння його. Так і сталось: Умила була одружена з Годославом, князем бодричів і народила сина Рюрика, нащадка Славена, який успадкував Новгородський княжий стіл у 862 p.
УЛАДА – спокійна, ладуюча.
УЛИБА – усміхнена.
УНЕМИРА – див. чоловіче Унемир.
УСИНЯ – варіант Овсеня (Овсиня).
УСЛАДА – 1) дослівно, “та, що дає насолоду”; 2) жіноча пара Бога Услада.
УСМІХА – усміхнена, весела.
УТІХА – втіха.
УТРЕНЯ – вранішня зоря; народжена на світанку.

Х

ХВАЛИНА – скорочене від імені Хвалибога.
ХВАЛИБОГА – хвала Богу.
ХЛАДА – холодна, народжена в холодну пору.
ХОВАНКА – схована, збережена.
ХОРОШКА – хороша.
ХОРОШУНЯ – від Хорошка.
ХОТЕНА, ХОТЯНА – від давньруського хоть . коханка любимиця, наложниця; бажана жінка.
ХОТИНА – те саме, що Хотена, Хотяна; сучасні мовознавці неправомірно виводять це ім'я з грецького Фотинія (від phos, photos – світло); вірогідно, це ім'я злилося із близькозвучним слов'янським.
ХОТЬКА – зменшене від Хотена.

Ц

ЦВІТА – західнослов'янське – цвіт, квітка.
ЦВІТАНА – 1) від цвісти, квітуча; 2) народжена в місяці цвітні (квітні)
ЦВІТОСЛАВА – квітуча слава; та, що славить квіти.

Ч

ЧАДОГОСТА – див. чоловіче Чадогость.
ЧАСТАВА – значення неясне; ім'я дружинниці чеської княгині Власти.
ЧАРОДІЯ – від чара і діяти – причаровувати.
ЧАРУНЯ – зменшено-пестливе від Чародія.
ЧАЯНА – І) довго очікувана дитина, від слов'янського чаяти – очікувати, сподіватися; 2) бажана жінка.
ЧЕРНАВА – чорнява; жінка низького походження.
ЧЕСЛАВА – див. чоловіче Чеслав.
ЧЕСТА – чесна.
ЧЕСТИМИЛА – див. чоловіче Честимил.
ЧТИРАДА – див. чоловіче Чтирад.
ЧУДОДІЯ – ім'я-новотвір від чудо і діяти.

Ш

ШАДІЯ – неясне; західнослов.
ШАРКА – 1) вірогідно, від старослов'янського шара – колір, краска; 2) ім'я дружинниці чеської княгини Власти; 3) див. також чоловіче Шарко.
ШВАРНЕДЬ – від чеського шварні – вродлива, красуня.
ШОСТА – шоста в родині.
ШУМИХА – уособлення зелені; пов'язана з весняним буянням зелені, яке називається шум (Шум і Шумиха згадуються в українських веснянках та гаївках).

Щ

ЩАСТИМИРА – ім'я-новотвір:
щастя для людей); “ощасливлююча”.
ЩЕБЕТУХА – та, що любить “щебетати” – балакуча, говірлива.
ЩЕДРА – щедра (давнє); скорочення від Щедромира.
ЩЕДРОМИРА – ім'я-новотвір: щедра для миру (людей).

Ю

ЮНИЦЯ – 1) юнка; 2) з давнього індоєвропейського juvan – молодий новий; в язичницьких обрядах юнаки і юнки мали велике значення для почину будь-якої служби; відомі “в'юницькі” пісні на весіллях, весняних обрядах тощо.

Я

ЯВА – світ проявленого буття у світогляді слов'янських племен; світ живих людей (ВК, дощ. І та ін.).
ЯВЛИНА – та, що з'явилася на світ; похідне від Ява.
ЯГА – етимологія слова неясна; Баба-Яга – межовий образ між світами Яви і Нави (світом живих і мертвих); як порубіжна постать, вона відіграє значну роль в обрядах посвячення (вікових ініціаціях), де випробовує молодих людей на знання Звичаю, вміння досягати мети тощо; як міфологічна постать Баба-Яга за тисячу років християнізації зазнала значного ідеологічного переосмислення, тому нині важко відновити чистоту образу.
ЯДВИГА – 1) запозичене поляками з давнього німецького Гадвіг, де гаду- боротьба, віт- битва; 2) слов'янська етимологія: можливо, що від яд – їжа, друга частина – неясна; 3) ім'я польської королеви Ядвиги, жони короля Ягайла.
ЯРА – див. чоловіче Яр; княгиня з таким ім'ям згадується також в скандинавских сагах.
ЯРИНА – 1) від яр – кипуча, яра, сильна, родюча. 2) ім'я княжни, дочки Володимира-христителя, яка не хотіла христитися; вона втекла з дому, щоб зберегти Рідну Віру. Ярина збудувала Святиню Дажбога на горі поблизу річки, де ріс священний дуб, але князівські дружинники спалили святиню, а дуба зрубали. Ярина ж згоріла в храмі. Цю гору пізніше назвали Ярининою, а місце від святилища назвали Яр-пень (Яринин пень), нині річка має назву Ірпень (за Я. Оріоном).
ЯРОМИЛА – дослівно “Ярилу мила”.
ЯРОМИРА – див. чоловіче Яромир.
ЯРОСЛАВА – див. чоловіче Ярослав.
ЯРУШКА – скорочене від імен на Яр-.
ЯСИНЯ – див. Ясна.
ЯСМИНА – від південнослов'янського жасмин.
ЯСНА – ясна; ім'я Богині згадується у ВК (дощ. 7-В) разом з Інтрою (можливо Індрою – Перуном). З контексту видно, що це образ близький до Перуниці, і супроводжує русичів у битві, оберігаючи від ворогів (дощ. 7-В, 28); вона з'являється також при народженні Дажбожих онуків (дощ. 16).
ЯСУНА – сонцесяйна; епітет Матері-Слави, Сонця у ВК (дощ. 7-Е); див. чоловіче Ясун.


Дополнительные ссылки:

Лозко Галина. Іменослов: імена слов'янські, історичні та міфологічні
Лозко Галина. Іменослов: імена слов'янські, історичні та міфологічні
Рідні імена. Слов'янський іменослов
Лозко, Галина Сергеевна
Праці Галини Лозко
Волхвиня Зореслава Лозко

9 из 9
 

Комментарии  

 
+2 # Олеся 17.12.2012 19:59

От хочеться назвати сина саме Ярилом (Яриком, Ярчиком і беліч форм для дитини)... Ярослав - гарно, але це совдеповське "Славік" мене просто "вбиває" проте не можу знайти згадку про те, що це просто чоловіче ім"я і навіть знайшла на просторах нету, що таке ім"я заборонено православною церквою :( ...в роздумах... але Ярило Романович - звучить гарно і гордо, і якось світло і рідненько

Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
+2 # Зоряна 02.02.2013 20:20

Я свого сина назвала Яромиром. Ярослава відкинула по тій же причині - Славік, це ну ніяк гордо не звучить). В церкві без проблем похрестили Яромиром, правда не в православній, в католицькій.

Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 

Рейтинг Славянских Сайтов